Загальний аналіз крові — лабораторне дослідження, яке включає підрахунок всіх видів клітин крові (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів), визначення їх параметрів (розміри клітин та ін.), лейкоцитарну формулу, вимірювання рівня гемоглобіну, визначення співвідношення клітинної маси до плазми (гематокрит ).

Які є показання до призначення загального аналізу крові?

Загальний аналіз крові проводиться при більшості захворювань та профілактичних обстеженнях.

Яка потрібна підготовка до дослідження?

Аналіз здається вранці, натще. Не допускається протягом 8 годин (бажано 12) до здачі аналізів прийом їжі, у тому числі сік, чай, кава, алкоголь. Можна пити просту воду.

Біохімічний аналіз крові — метод лабораторної діагностики, який дозволяє оцінити роботу внутрішніх органів (печінка, нирки, підшлункова залоза, жовчний міхур та ін.), отримати інформацію про метаболізм (обмін ліпідів, білків, вуглеводів), з’ясувати потребу в мікроелементах.

Які є показання до призначення біохімічного аналізу крові?

Біохімічний аналіз крові важливий для діагностики практично всіх хвороб, тому його призначають насамперед.

Які показники включені до стандартного біохімічного аналізу крові?

• Глюкоза (у крові) – основний тест у діагностиці цукрового діабету. Цей аналіз дуже важливий при підборі терапії та оцінки ефективності лікування діабету. Зниження рівня глюкози спостерігається при деяких ендокринних захворюваннях та порушення функції печінки.

• Білірубін загальний – жовтий пігмент крові, який утворюється в результаті розпаду гемоглобіну, міоглобіну та цитохромів. Основні причини підвищення кількості загального білірубіну в крові: ураження клітин печінки (гепатити, цироз), посилений розпад еритроцитів (гемолітичні анемії), порушення відтоку жовчі (наприклад, жовчнокам’яна хвороба). Нормальні значення загального білірубіну: 3,4 — 17,1 мкм л.

  Білірубін прямий (білірубін кон’югований, пов’язаний) – фракція загального білірубіну крові. Прямий білірубін підвищується при жовтяниці, що розвинулася через порушення відтоку жовчі печінки. Нормальні значення прямого білірубіну: 0 – 7,9 мкмоль/л.

• Білірубін непрямий (білірубін некон’югований, вільний) — різниця між показниками загального та прямого білірубіну. Цей показник підвищується при посиленні розпаду еритроцитів – при гемолітичній анемії, малярії, масивних крововиливах у тканині тощо. Нормальні значення непрямого білірубіну: < 19 мкмоль/л.

  АсАТ (АСТ, аспартатамінотрансфераза) – один з основних ферментів, що синтезуються в печінці. У нормі вміст цього ферменту в сироватці крові невеликий, оскільки більша його частина знаходиться в гепатоцитах (печінкових клітинах). Підвищення спостерігається при захворюваннях печінки та серця, а також при тривалому прийомі аспірину та гормональних контрацептивів. Нормальні значення АсАТ: Жінки – до 31 Од/л; Чоловіки – до 37 од./л.

  АлАТ (АЛТ, аланінамінотрансфераза) — фермент, що синтезується в печінці. Більшість його знаходиться і працює в клітинах печінки, тому в нормі концентрація АЛТ у крові невелика. Підвищення спостерігається при масовій загибелі печінкових клітин (наприклад, при гепатиті, цирозі), тяжкій серцевій недостатності та захворюваннях крові. Нормальні значення АлАТ: жінки – до 34 Од/л; чоловіки – до 45 Од/л.

  Гамма-ГТ (гамма-глутамілтрансфераза) — фермент, що міститься переважно в клітинах печінки та підшлункової залози. Підвищення його кількості в крові спостерігається при захворюваннях цих органів, а також при тривалому прийомі алкоголю. Нормальні значення гамма-ГТ Чоловіки  < 55 Од/л Жінки < 38 Од/л

• Фосфатаза лужна – фермент, поширений у тканинах людини. Найбільше клінічне значення мають печінкова та кісткова форми лужної фосфатази, активність яких і визначається у сироватці крові. Нормальні значення фосфатази лужної: 30-120 Од/л.

• Холестерин (холестерол загальний) — основний ліпід крові, який надходить в організм з їжею, а також синтезується клітинами печінки. Нормальні показники холестерину: 3,2-5,6 ммоль/л.

• Ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ) – одна з найатерогенніших, «шкідливих» фракцій ліпідів. ЛПНГ дуже багаті холестерином і, транспортуючи його до клітин судин, затримуються в них, утворюючи атеросклеротичні бляшки. Нормальні показники ЛПНГ: 1,71-3,5 ммоль/л.

• Тригліцериди — нейтральні жири, що знаходяться в плазмі крові, важливий показник ліпідного обміну. ​​Нормальні показники тригліцеридів: 0,41-1,8 ммоль/л.

• Загальний білок – показник, що відображає загальну кількість білків у крові. Його зниження спостерігається при деяких хворобах печінки та нирок, що супроводжуються підвищеним виведенням білка із сечею. Підвищення – при захворюваннях крові та інфекційно-запальних процесах. Нормальні значення загального білка: 66-83 г/л.

  Альбумін – найважливіший білок крові, що становить приблизно половину всіх сироваткових білків. Зменшення вмісту альбуміну може бути проявом деяких хвороб нирок, печінки, кишечника. Підвищення альбуміну зазвичай пов’язане з зневодненням. Нормальні значення альбуміну: 35-52 г/л

  Калій (К+) — електроліт, що міститься переважно всередині клітин. Підвищення рівня калію в крові найчастіше спостерігається при гострій та хронічній нирковій недостатності, різкому зменшенні кількості сечі, що виділяється, або повній її відсутності, найчастіше пов’язаним з тяжкими захворюваннями нирок. Нормальні значення калію: 3,5-5,5 ммоль/л.

• Натрій (Na+) — електроліт, що міститься переважно у позаклітинній рідині, та в меншій кількості — усередині клітин. Він відповідає за роботу нервової та м’язової тканини, травних ферментів, кров’яний тиск, водний обмін. Нормальні значення натрію: 136-145 ммоль/л.

• Хлор (Сl-) — один з головних електролітів, який знаходиться в крові в іонізованому стані та відіграє важливу роль у підтримці водно-електролітного та кислотно-основного балансів в організмі. Нормальні значення хлору: 98-107 ммоль/л.

• Креатинін – речовина, яка відіграє важливу роль в енергетичному обміні м’язової та інших тканин. Креатинін повністю виводиться нирками, тому визначення його концентрації в крові має найбільше клінічне значення для діагностики захворювань нирок. чоловіки – 62 – 115 мкмоль/л; жінки – 53 – 97 мкмоль/л.

• Сечовина – речовина, що є кінцевим продуктом метаболізму білків в організмі. Сечовина виводиться нирками, тому визначення її концентрації в крові дає уявлення про функціональні здібності нирок і найбільш широко використовується для діагностики ниркової патології. Нормальні значення сечовини: 2,8-7,2 ммоль/л

• Сечова кислота – один із кінцевих продуктів метаболізму білків в організмі. Сечова кислота повністю виводиться нирками. Підвищення концентрації сечової кислоти зустрічається при нирковокам’яній хворобі, інших захворюваннях нирок, що протікають з нирковою недостатністю. Нормальні значення сечової кислоти: чоловіки – 210 – 420 мкмоль/л; жінки – 150 – 350 мкмоль/л.

• С-реактивний білок (СРБ) — чутливий елемент крові, що швидше за інших реагує на пошкодження тканин. Наявність реактивного білка у сироватці крові – ознака запального процесу, травми, проникнення в організм чужорідних мікроорганізмів – бактерій, паразитів, грибів. Чим гостріший запальний процес, активніше захворювання, тим вище С-реактивний білок у сироватці крові. Нормальні значення С-реактивного білка: 0 — 5 мг/л.

• Залізо (сироваткове залізо) — життєво важливий мікроелемент, який входить до складу гемоглобіну, бере участь у транспорті та депонуванні кисню і відіграє важливу роль у процесах кровотворення. Нормальні значення сироваткового заліза: жінки — 8,95 — 30,43 мкмоль/л; чоловіки — 11,64 — 30,43 мкмоль/л.

Як підготуватися до дослідження?

За добу до взяття крові на біохімію необхідно виключити прийом алкоголю, за 1 годину куріння. Взяття крові бажано проводити натще в ранковий час. Між останнім прийомом їжі та взяттям крові має пройти не менше 12 годин. Сік, чай, кава, жувальна гумка не допускаються. Можна пити воду. Необхідно виключити підвищені психоемоційні та фізичні навантаження.

Коагулограма — це сукупність показників системи згортання крові. Аналіз коагулограми дуже важливий при:

• кровотечі, схильність до тромбозів,

• перед хірургічними втручаннями,

• при розвитку тромбозів та їх профілактики,

• при вагітності призначається при підвищеному ризику тромбоутворення та кровотечі,

• при гестозі, фетоплацентарній недостатності;

• при прийомі пероральних контрацептивів (1 раз на три місяці) з метою оцінки ризику тромбоутворення,

• при проведенні гірудотерапії (лікування п’явками) для контролю за лікуванням та профілактики вираженої кровотечі.

  Показники коагулограми:

• Протромбін — фактор згортання крові, один з найважливіших показників коагулограми, що характеризує стан системи згортання крові. Зміна його кількості у крові відбиває порушення згортання крові. Підвищується протромбін при схильності до тромбозу.

• Протромбіновий час — час згортання плазми в секундах після додавання до неї тромбопластин-кальцієвої суміші. Визначення МНО необхідне контролю терапії непрямими антикоагулянтами (противосвертывающими препаратами — варфарин, фенілін).Таким пацієнтам необхідно контролювати МНО не рідше 1 разу на 3 місяці. Надмірне підвищення МНО є вказівкою на схильність до кровотеч. Зниження показника свідчить про недостатній ефект протизвірювальних засобів і вказує на підвищений ризик тромбоутворення.

• Протромбіновий індекс – відношення часу згортання нормальної плазми до часу згортання плазми пацієнта, виражене у %. Підвищується при підвищенні згортання та схильності до тромбоутворення, а знижується при схильності до кровотеч.

• Фібриноген – це білок, який становить основу кров’яного згустку при згортанні крові. Підвищується в крові при запальних процесах та відображає ризик розвитку серцево-судинних ускладнень за рахунок підвищення згортання крові. Знижується — при схильності до кровотеч, у тому числі і вроджених дефектах, при порушенні функції печінки та ін. Цей тест визначає час утворення згустку крові після додавання спеціальних реагентів. Укорочення АЧТВ свідчить про підвищену згортання крові та схильність до тромбоутворення, а подовження – про знижену згортання та схильність до кровотеч.

• Антитромбін III — природний антикоагулянт, що пригнічує фактори згортання крові (інактивує тромбін), сприяє зменшенню згортання крові. Досліджується у крові при рецидивуючих тромбозах, при лікуванні гепарином.

Підготовка до дослідження коагулограми крові:

Для отримання достовірних результатів робити аналіз гемостазу необхідно строго натщесерце